Тільки побачивши душу, я намалюю очі....

Франція. 1919 рік. Після війни країна опинилась на межі бідності, вона скута нічними пристрастями, суєтливою метушнею держслужбовців. Та на високому п'єдисталі слави стоїть Пікассо: він популярний, його картини заслуговують неабиякої похвали, не те що картини якогось художника-експресіоніста Модільяні...хоча, це зовсім не так...
Сподобалось те, що фільм є біографічним. Після перегляду я глибше познайомилась з творчістю Амадео Модільяні та його короткою біографією. Короткою, тому що прожив він зовсім небагато - 35 років. У його творчий доробок увійшло немало картин, на багатьох була зображена його дружина Жанет, яка була, так би мовити, музою Модільяні...
" - Отче, я закохана. Це гріх?
- Ні, гріх - це тоді, коли не вмієш кохати... "
Фільм наповнений пристрастю, ніжністю, реаліями тогочасності і звісно - трагічним коханням. Настільки важким психологічно і емоціональм закінченням, що я не могла стримати сліз...Ось і картина художника, що був визнаним лише після смерті, я думаю, що вони варті уваги:
"Аліса", як бачимо Модільяні надавав перевагу видовженим, вертикальм формам. Це художник запозичив у таких відомих особистостей, як Парміджаніно і майстра італійського Ренесансу - Ботічеллі.
В 1928 році картина була продана Датському державному музею, де вона знаходиться і до сьогодні.

Наступним фільмом про незнаного митця, творчість якого я щойно відкриваю для себе, став фільм "Фріда"
Фільм є також біографічним і розповідає нам про життя
мексиканської художниці Фріди Кало, яку зіграла Сальма Хайек.
Фріда була дружиною Дієго Рівери, якщо пам"ятаєте такого мексиканського скульптора, живописця, політичного діяча. Жінку спіткала трагедія, адже в юному віці вона вже потерпала від невиліковної хвороби, що потім призвело до того, що жінка була прикутою до ліжка...
Найперше дуже втішила гра акторів, Сальма передала всю емоційність, колоритність персонажа. "Для чого мені ноги, якщо я маю крила?.." - говорить художниця... яка досягає того, чого бажає, яка терпить біль і знущання, але силою волі малює і далі картини...
Грим, декорації, саундтрек - це принесло неабияку славу Джулі Теймор, режисеру цього фільму, вона була нагороджена Золотим глобусом та Оскаром, а також премією Британської академії. Фільм, направду, красивий і заслуговує похвали...
Якщо бажаєте добре провести час - подивіться ці фільми, але якийсь незначний тягарець емоцій і спустошення дивитися на глядача після закінчення перегляду...