Моя Подорож до Золочева

Хочу поділитись з вами своїми враженнями від нещодавньої поїздки.
Золочів - старовинне, архітектурне містечко. Воно манить своєю чарівністю поляків, угорців та росіян, яких ми там зустріли. Усі вони квапились до високих валів, що оточують безцінний скарб Золочева - палац Яна Собєського.
Про місто вперше згадується на початку 15 століття, сьогодні це районний центр Золочівського району. Нас зустрів екскурсовод, опісля виснажливого висиджування у актовому залі однієї із шкіл, де відбувся п"ятий обласний форум Євроклубів. Та про це пізніше...)) Євроітеграція - це до-о-овга і дискусійна тема, хоча вона досить актуальна сьогодні.
Отож, ми мандрували привітними вуличками Золочева, не помітно було бруду та сміття, що досить мене здивувало. Та потім я дізналась, що це місто ще й Батьківщина багатьох культурних діячів. Там народився В"ячеслав Чорновіл та Маркіян Шашкевич, там вперше була зачитана поема Івана Франка "Мойсей"... Місто підтримують меценати, які виділяють кошти на реставрацію чудових костелів та споруд, доби пізнього бароко, а також і на нові монументи та підтримання порядку у Золочеві...
Місто дуже спокійне і затишне. Ознайомившись з ним, мені одразу в уяві виник образ середньовічного міста. По бруківці дзвінко відстукують підкови коней, які тягнуть карети. Панянки у капелюшках з пишними кучерями та шовковими бантами; у венеціанських балконах видно жінок, що поливають квіти..
Та звичайно, найбільше вражень залишилось від відвідування Золочівського замку. Замок був споруджений у 1630-х рр. батьком польського короля Якубом Собєським, після Визвольної боротьби належав родині Радзевіллів. Споруду захищають високі вали, а яка панорама відкривається кожному, хто зуміє вибратись на найвищий вал!
Дуже сподобався й інтер"єр замку. Особливо збережені цінності та побутові речі ще колишніх господарів. Ну, і звісно легенди про Чорного лицаря...=)