Сутінки

Нещодавно, переглядаючи найочікуваніші фільми 2008 року, я натрапила на фільм, який чекали усі тінейджери та прихильники "Сутінкової саги" американської авторки Стефані Майер.
Перед тим, як переглянути фільм, я вирішила прочитати першу книгу за однойменною назвою "Сутінки". Вирішила тому що, усі сайти присвячені книзі і фільму, були переповнені схвальними вигуками і дописами фанатів, яких, скажу я вам, не так вже й мало.
Книга мені сподобалась, враховуючи те, що розрахована вона на певне вікове коло. Романтично і готично, заворожуюче і заморожуюче...Ой, не буду тут спекулювати словами, а розкажу про зміст першої книги.
Сімнадцятирічна дівчина Белла Свон переїжджає із сонячного Феніксу жити до батька в холодне, вічнозелене, маленьке і навіть примітивне містечко Форкс. Змалку Белла страждає на погану координацію, тому завжди спотикаєтся, падає, часто соромиться =)
Але...незважаючи на те, школа і усі її мешканці зустрічають її тепло та привітно. Вона викликає зацікавлення у сильнішої статі, проте...їй довподоби холодні, дивні, білолиці...люди. Не дивно, мабуть. Не буду розповідати про інтриги, що вплітає Майер у книгу, але враження після прочитання у мене були досить позитивні. Перейнялась атмосферою неземного кохання, забороненого плоду...ну, ви зрозуміли.
Щодо екранізації вампірського роману. Мушу визнати, що краще книгу читати після, а не до перегляду фільму. Адже режисери не вклали тих емоцій, яких би хотілось.
Проаналізую трішки фільм.
Актори:
Роберт Паттісон, що раніше "засвітився" у ролі Седрика Дігорі із Поттеріани перевтілився у образ вампіра - Едварда. Роль він зіграв блискуче. Погляд, усмішка, голос (в оригіналі звісно) - прекрасно, а от гримери перестарались. Яскраво-червоні губи і забілені вилиці виглядали не зовсім готично, радше...гм...екзотично.
Беллу зіграла молода, амбітна, і навіть скажу, перспективна акторка - Крістен Стюарт. В інших фільмах, за її участю, спостерігалась доволі непогана гра, чого я не помітила у "Сутінках". Синці під очима і обличчя, що позбавлене емоцій, мабуть, змусило не одну фанатку скрикнути: "Ну, чому я не на її місці? я б була кращою ...для Едварда" :-)
Інші герої-вампіри:
Підібрані добре, але чогось їм бракувало.
Розалі, що витончена і прекрасна у книзі, леді, що вражала своєю красою кожного - виглядала зіпсутою блондинкою, з невдалим макіяжем і приліпленим париком, яка аж ніяк не зачаровувала маніжністю і жіночністю, а навпаки - викликала невловиме роздратування.
Еліс - маленьке, ніжне янголя, яке бачить світ в рожевих окулярах. Зіграла чудово, лише б побільше її було у сюжеті фільму, вона б однозначно зробила його яскравішим. Особливо запам"ятався епізод гри в бейсбол. Хто пам"ятає вже фільм? Пам"ятають швидше ту елегантну подачу ніжкою)
Карлай, Еммет, Джаспер - молодці. Не можу про них говорити, адже їхніх характерів я не побачила.
Окреме задоволення спостерігати за злими вампірами - Лореном, Джеймсом та Вікторією.
Сюжет міг би бути кращим, після усіх вампірських екшенів - цей виглядає милою мелодрамою, спрямованою на розігріття жіночих, або краще сказати: дівочих сердець.
Музика, що супроводжувала фільм - вже міститься в мене на комп"ютері. Вона чудова...Це тішить, як і тішить те, що добро завжди перемагає зло.
Приємного усім перегляду. Думаю, що ці дві години додадуть вам насолоди.